Дякуємо ВОЛОНТЕРАМ!
У всьому світі 5 грудня відзначають Міжнародний День волонтера – International Volunteer Day. За ініціативою Генеральної Асамблеї ООН це свято було засновано в 1985 році. Волонтерський рух в Україні розпочався в 90-х роках, а постановою Кабінету Міністрів офіційно його визнали 10 грудня 2003 року.
Волонтер - людина, яка добровільно надає безоплатну соціальну допомогу та послуги інвалідам, хворим, особам і соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, тваринам…
Волонтерський рух – доброчинна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбутковості, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому.
Найголовнішими ознаками волонтерства у світовій практиці є те, що волонтер частину свого вільного часу, сил, енергії, знань, досвіду без примусу та вказівок „згори”, добровільно витрачає на здійснення діяльності, яка є корисною людям і суспільству загалом.У Записці Генерального секретаря ООН, адресованій Комісії соціального розвитку Економічної та соціальної ради ООН, виділено найважливіші риси волонтерства. Серед них турбота про людей, солідарність і гуманна корисливість, духовна якість і громадянська чеснота, багате джерело людського досвіду, нові інтелектуальні ресурси, участь і відповідальність як суть активної громадянської позиції, громадянськість, взаємодовіра, солідарність і відповідальність, етичний стандарт, який обумовлює якість людських взаємостосунків, забезпечення надійної платформи для відновлення зв’язків між людьми, нове бачення соціальної діяльності.
Потужний сплеск волонтерства в Іршанській територіальній громаді розпочався 24 лютого цього року після повномасштабного вторгнення російських окупантів на українську землю. Жителі громади масово почали нести продукти харчування, одяг та інші речі для Збройних Сил України, інших силових структур, що стали на захист нашої держави. Підприємець Мороз Олег прийшов з ініціативою виділити власний транспорт та доправити все зібране до місця призначення (Київський напрямок) і вже 25 лютого гуманітарний вантаж через блок пости, під обстріли був доставлений (на довідці-перепустці нам всім подякували), а супроводжували груз – Сергій Герасимчук, Олег Ренкас, Іван Федчук. Активно включилась в допомогу, заступниця голови спілки учасників АТО «Патріот» Тетяна Фролова. Люди організовувались самі, приходили для координації дій в селищну раду, розпочали здійснювати самооборону, патрулювання, варили їсти, готували випічку, плели (та плетуть) маскувальні сітки та несли для них матеріали, готували найпростіші укриття, організовували збір коштів на придбання необхідного для наших захисників і захисниць, за ініціативи Наталії Андрійчук готують сухі супи і борщі, Булига Дмитро за власні кошти придбав автомобіль для земляків в ЗСУ(а спільно із знайомими ще три, знову в дорозі до Бахмута), робили та продовжують робити безліч речей, щоб наблизити ПЕРЕМОГУ. Активно включались підприємства і підприємці, які працюють на території громади. Онкохворих дітей 15 березня завдяки благодійникам вдалося вивезти на лікування в Швейцарію. За кордоном багато наших співвітчизників, земляків не були байдужими, а активно включились в різноманітні рухи підтримки біженців, України та нашої громади. Діти теж не залишались осторонь, допомагали дорослим, були учасниками різних благодійних заходів. Надзвичайно вразив той факт, що діти самоорганізувалися та провели акцію, а зібрані кошти віднесли родині важкопораненого нашого земляка.
Перші внутрішньо переміщені особи були прийняті Іршанським санаторієм-профілакторієм, родичами, знайомими і незнайомими людьми. Мабуть, про кожну історію можна писати книгу чи знімати фільм. Почали вже в нашу громаду їхати волонтери, благодійні організації, щоб допомогти внутрішньо переміщеним особам та тим, хто того найбільше потребує. Але і місцеві жителі ділилися продуктами, речами. Про такі допомоги ми інформували громадян через офіційні сайт та ФБ-сторінку.
А ще відновлюємо свою історічну пам’ять, яку намагалися у нас вирвати і стерти. Нещодавно родина Васянович (с.Старики) з однодумцями облаштували пам’ятний знак жертвам Голодоморів та політичних репресій.
Йде війна… важко всім людям, але непросто і безпритульним тваринам, які не залишились поза увагою наших жителів, найбільш активно в цьому напрямку здійснювала діяльність Анастасія Войтенко.
То хто ж у нас волонтер? Всі, хто не залишився байдужим, всі, хто проявив милосердя, підтримав ближнього і незнайомого, прийшов на допомогу тим, хто потребує захисту і підтримки, хто ризикував своїм життям заради порятунку інших. Добро завжди повертається сторицею. Ніякому ворогу не здолати такий народ.
Дякуємо всім Вам!!! Дякуємо за Ваші великі та палкі серця!
Слава Україні! Слава захисникам і захисницям! Слава волонтерам!
