Як державним службовцям не стати жертвою кіберзловмисників і захистити себе у кіберпросторі? Поради від Держспецзв’язку
Протягом 2024 року тільки Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA, яка діє при Держспецзв’язку, опрацювала 4315 кіберінцидентів. Із них 58% – це кібератаки на державний сектор та органи місцевого самоврядування. В цілому ж по країні таких випадків набагато більше. Від 2022 року та дотепер кількість кібератак постійно зростає.
Яких простих заходів кіберзахисту потрібно дотримуватися державним службовцям, щоб захистити не тільки себе, але і свою установу? Розповідають фахівці Держспецзв’язку.
Хакери постійно вдосконалюють підходи, техніки та інструменти
Чому інформаційно-комунікаційні системи державних органів, установ привертають особливу увагу хакерів? В Держспецзв’язку зауважують, що кіберзловмисники, зокрема, “полюють” на інформацію, яку потім зможуть використати для досягнення власних політичних, військових або інших цілей. Тож їхню увагу можуть привертати як персональні дані співробітників держорганів різних рівнів, організацій, так і важливі відомості, якими володіють державні установи. Також, наприклад, скомпрометовані облікові записи держслужбовців можуть використовуватися для проведення подальших кібератак.
Окрім того, потрібно пам’ятати, що ворожі хакери постійно адаптуються під нові реалії, вдосконалюють інструменти, можуть швидко змінювати свої методи та тактики. У якості “приманок” часто використовують актуальні і болючі для українців теми. Наприклад, щодо військовополонених, різноманітних перевірок від контролюючих органів, або із закликами віддати голос за електронну петицію про присвоєння звання “Герой України” загиблому захиснику, чи проголосувати за якогось “знайомого” учасника конкурсу тощо.
Детальніше за посиланням https://surl.li/spvguf
